Риби: все про щукорилих вугрів

0 5

Риба-змія

Вчені довго працювали над унікальною загадкою, бажали досконально вивчити вугра. Їм це вдалося, але все ж залишилися питання. З давніх-давен відомо, що у наших річках живе більшість самок, бо самці воліють солону вату воду, тому за течією вгору не піднімаються, граються у гирлах. Було прийнято рішення перевести масово з устів молодих, ще зовсім прозорих, вугрів у ставки та річки.

Геніальні дослідження вугра вченими

Вугри на новому місці виросли та знову-таки здивували вчених, бо виявилося, що самок набагато більше, ніж самців. У результаті численних досліджень прийшли до висновку, що вугор — це унікум, адже стать у більшості організмів тільки у момент запліднення яйцеклітини можливо визначити.

Припущення Е. Еренбаума були такі, що вугор залишається безстатевим до того моменту, поки у довжину не досягне двадцяти чотирьох сантиметрів, та тільки зовнішні умови можуть впливати на те, чи судилося стати самкою або ж самцем. Стверджують, що самці перевищують кількість там, де у ставку вище температурний поріг та відповідно норма посадки. Якщо брати до уваги природні умови, то самок більше там, де вони далі від нерестовищ. За допомогою дипропината естрадіолу — особливого гормону, намагалися стимулювати статеві жіночі залози.

Геніальний, досить складний, досвід з вуграми вдалося провести французу на ім’я Моріс Фонтен. Нікому не вдавалося спостерігати нерест, бо у вугра ніхто не виявив зрілих ікринок. Що стосується самців, то їм гарували пролан, щоб отримати у результаті текучі молоки.

З самками виникли труднощі. Фонтен вирішив самкам колоти суміш передньої долі гіпофіза, після чого зробив висновок, що збільшилися розміри овоцитів. Тепер саме час приступити до грандіозного досвіду.

Риби: все про щукорилих вугрів

Досвід Моріса Фонтена з метою розкрити всі таємниці про вугра

Кільцеподібний басейн наповнили морською водою (34 гр.морської солі на 1 літр води — це 34 відсотки), встановили особливий температурний режим (25 градусів). Воду штучно привели у рух — 0,5 метрів у секунду становив круговий потік. У певний час виробляли впорскування особинам гипофизарного екстракту.

Зробили зниження температурного порога до 20 градусів через три місяці, також підвищили солоність води до 35,5 відсотків.

В результаті була помічена одна самка, яка змогла метати ікру. Які ж зміни відбулися з цією самкою за цей час? Вона по круговій пропливла майже чотири тисячі кілометрів. Демінералізований до моменту нересту скелет, придбав чорне забарвлення, помітно подовжилася нижня щелепа, що перевершила верхню. Виметивались ікринки порційно, але були досить дрібними — у діаметрі від 0,93 до 1,44 міліметрів. Але самцам, на жаль, після нересту не вдалося вижити. Самця не виявлено на той момент з текучими молоками, тому не вдалося запліднити ікринки.

Радянські вчені на чолі з Кохненко С. В. проводили досліди з самкою унікального європейського вугра, і їм вдалося добитися, за участю особливих уколів, дозрівання в яєчнику довгоочікуваних ікринок. Японські вчені на чолі з К. Ямамото працювали над стимуляцією дозрівання самок, утому числі самців японського вугра в особливому експериментальному басейні з участю гормональних препаратів.

Запліднити штучно ікру їм вдалося, у результаті отримали розвинуту довгоочікувану ікру, у тому числі личинок вугра. Це говорить про те, що зовсім скоро можна спостерігати за народженням молодих вугрів та розгадати складну загадку, над якою працював понад два тисячоліття тому Аристотель.

Західна Європа — лідер у вугровому промислі

З розведенням вугрів наша країна не так вдало справляється, як Західна Європа. Але все ж виловлювали вугрів у малій кількості у Дніпрі, Бузі, також Доні, Дністрі, Кубані, Дунаї, Ріоні.

З 1944 року почали ловити вугрів у Чорному морі, а саме з його північно-східній частині. У результаті за рік було спіймано лише одинадцять вугрів. Але лише один виявився самцем, інші десять самками. Припущення І. Шмідта такі, що для молодих особин Босфор, у тому числі Дарданелли є непереборною перешкодою, тому у Чорне море вугри потрапляють з Прибалтики.

У північних та власне південних річках відсоток природної появи унікальних вугрів дуже маленький. Найкраще справи йдуть у цьому сенсі у Прибалтиці. На підвищення процентного порогу можна розраховувати у тому випадку, якщо безперервно здійснювати підсадку маленьких особин, придбаних за кордоном. Практикувати такі експерименти почали вже з 1956 року.

З метою вирощування контролювали випуск молодих особин в озерах Ленінградської області, також в Естонії, утому числі Литві та Білорусії. У 1960 році у Франції закупили щукорилих особин та 1,6 мільйонів особин пустили у вільне плавання у підмосковне озеро під назвою Селігер. Не варто переривати вирощування вугрів, адже вони досить довго ростуть — від семи до восьми років. Він досить невибагливий, харчується малоцінною рибкою та радує прекрасним м’ясом.

Ще в 14 столітті в Італії практикували штучне вирощування унікальних вугрів. Їх утримували в ізольованих лагунах та годували відходами боєнь. Японія багато працювала над вирощуванням щукорилих особин, у результаті добилася значних успіхів. Японські рибалки стверджують, що даний вид риби швидко адаптується до неволі та з задоволенням навіть вдень пробирається до годівниць.

Якщо провести паралель між промислом та вирощуванням, то в останньому випадку вугрів отримують у п’ять разів більше. Вирощують в обгороджених японських частинах заток цінних морських вугрів, таких як Muraenesox cinereus (Щукорилий угрь) та Conger myriaster. Навіть вугра вирощують як корм для коропа.

Активний хижак щукорилий вугор

Водяться щукорилие вугри рідко у Росії, в основному вони живуть у водах Індійського океану, були помічені і у Тихому. Найбільш поширені такі види: C. talabonoides, M. cinereus, також Congresox talabon, M. Bagio. Їх тіло досить округле, слизьке, досить довге, циліндричне, змієподібне. Можна на тілі помітити дуже дрібні лусочки, зовсім немає черевних плавників.

Досить довгі анальний та спинний плавники, обрамлені темною смугою, вони ззаду зливаються. Бічні сторони хвоста стиснуті. Досить маленькі зяброві щілини. Щучья велика голова, що досягає двох метрів, породила назву «щукорилие». Досить довге рило, а в пащі гострі зуби укілька рядів, а передні можна порівняти з величезними іклами. Забарвлення спини буре або ж жовте, сріблясте черево. Щукорилий вугор вважається активним хижаком, тому що харчується не тільки рибою, але не гребує іголовоногими молюсками.

Не тільки у Середземному морі, а і біля берегів Західної Африки, можна зустріти такий вид вугрів, як Cynoponticus ferox. Їх інтенсивно виловлюють за допомогою крючковой снасті. У річках з прісною водою, та власне і у гирлах річок можна помітити щукорилого японського вугра або ж Хамо. Є ймовірність у прибережних зонах Японії зустріти лептоцефали Хамо — таке можна спостерігати до початку листопада. Що стосується його розмірів, то у довжину вугри можуть досягати ста п’ятнадцяти міліметрів, але можливе зменшення до сімдесяти чотирьох міліметрів у період метаморфоза.

Сірий щукорилий вугор, його будова та забарвлення

Можна зустріти сірого унікального щукорилого вугра в Японії, Червоному морі, Японському, Індійському океані, також у Східно-Китайському морі та навіть у Росії (затока Петра Великого). Рот риби досить великий, причому заходить ротова щілину за задній край ока. На щелепах багато зубів у кілька рядів, а на сошнике, тобто на небі —ряд потужних іклів, притиснутих з боків.

У передній частині знаходяться грудні плавники, та бере початок спинний подовжений плавничок, як би відбувається злиття з анальним та власне хвостовим плавниками в єдину складку з темною смужкою. По довжині може навіть доходити до 2 метрів. Забарвлення спини — буре або ж жовте, посріблене черево. Активно поглинає не тільки рибу, але й головоногих малюсків.

Цей вид вугра починає нереститися у червні, також липні уприбережних зонах Японії. Серію перетворень переживають лептоцефали, що вилупилися з ікринок, з кінця серпня та до жовтня. Більше двох тижнів триває метаморфоз, довжина особини зменшується до 7,4 сантиметрів.

Сімейство вугрів налічує тринадцять видів, об’єднуються у 5 сімейств:

• Congresox;

• Oxyconger;

• Cynoponticus;

• Muraenesox;

• Gavialiceps.

Досить часто дорослі щукорилі вугри були помічені не тільки в опріснених лагунах, але і у гирлах річок.

Вугор щукорилий у кулінарії

Можна зустріти вугра щукорилого вагою до п’яти кілограм, що досягає у довжину трьох метрів. М’ясо у нього досить смачне, білого кольору, що містить до 20 відсотків білка та до 2,1 відсотків жиру. Делікатесом вважають щукорилого вугра гарячого копчення.

Риби: все про щукорилих вугрів

Правда та небилиці про щукорилого вугря

Не тільки вчені вивчали цю рибу з-за великого до неї інтересу, а й звичайні люди. Про цю рибу багато розповідають небилиць, часом навіть дурних. Існує думка, що вугор:

• може виходити у нічний час на сушу та поїдати на полях боби та горох;

• коли вугор попадається чаплі, вона його ковтає, а він через її кишечник, завдяки гладкій шкірі, назовні виходить;

• до дев’яти разів може вугор виходити з птиці, поки не позбудеться сил та не помре у ній;

• при болях у животі допомагає кров вугра;

• можна замочити у вині два вугра та потім вилікуватисявід пияцтва;

• вугровийї жир може лисому повернути волосся.

Вугор риба дивовижна, але все ж такими фантастичними особливостями не володіє.

У статті Шмідта у подробицях описані всі дивовижні властивості риби, яка більше нагадує змію. Вона, заради продовження роду, здатна проплисти понад 2600 кілометрів. Генетична пам’ять батьків настільки велика, що вони її передають своєму потомству, яке може плисти тими шляхами, про які навіть раніше не знали. Якщо на дні Атлантичного океану була відкладена ікра, то маленькі особини можуть назад повертатися у балтійські річки зовсім іншими, не знайомими шляхами.

Риба-змія спритна та рухлива, дуже загадкова

Щукорилого вугра складно назвати рибою, з огляду на його будову. Вугор більше нагадує змію. Йому притаманна спритність та активність. Може довгий час знаходиться на суші, а все тому, що під зябровими кришками може затримати трохи води. Вугор не звичайна риба, яка від нестачі кисню гине на суші. Угри можуть міняти водойми, переповзаючи через греблю. Просто вражає живучість вугра, адже він може рухатися годинами навіть без голови. Рибалки спостерігали таке явище, що якщо здерти з вугра шкуру, він може ще жити цілу добу.

Про цілющі властивості вугра багато ходить небилиць, але все ж підтвердили одну особливість. Насправді його кров є сильною отрутою для людини та тварини. Собака може загинути від одного кубічного сантиметра його крові. Сам вугор від своєї отрути не страждає.

Риби: все про щукорилих вугрів

Заметили ошибку? Выделите её и нажмите Ctrl+Enter

#риба
#риба-змія
#вугр
#щукорилие вугри
#сірий щукорилий вугор

Подпишитесь на наш канал в Telegram

Риби: все про щукорилих вугрів

Хочу иметь
0

Могу предложить
Источник

Оставьте ответ

Your email address will not be published.